11 listopada 1918 r., po 123 latach zaborów, Polska w końcu zdobyła Niepodległość. To była ciężka droga, skropiona łzami i krwią. Straciliśmy dużo w tej walce o swobodę, ale ona nauczyła nas wielu ważnych rzeczy, z których najbardziej istotną jest docenianie Niepodległości wraz z kulturą, językiem i ludźmi. Dziś cieszmy się, że mamy tak bogate dziedzictwo narodowe i że kontynuujemy dzieło wielkich rodaków.
Dlatego patrząc dzisiaj na bohaterskie czyny ukraińskiego narodu — na odwagę, zaciekłość, oddanie oraz na tę niesamowitą miłość do Ojczyzny, my lepiej niż ktokolwiek inny czujemy wasz gniew i ból, rozumiemy cel waszej walki i konieczność jej wygrania. My, lepiej niż ktokolwiek inny, potrafimy docenić wasze dążenia, ponieważ są to też nasze dążenia — do życia w miłości i pokoju na własnej ziemi.
Dlatego jesteśmy z wami, duchowo i fizycznie. Dlatego pomagamy i wspieramy, na ile to jest możliwe. Bo wierzymy, że nad każdym zakątkiem ukraińskiej niepodległej ziemi niedługo znowu i na zawsze będzie powiewać niebiesko-żółta ukraińska flaga. Wiemy również, że niedługo będziecie mogli wrócić do swoich domów — sakralnego miejsca pod pokojowym niebem.
Ale też dziękujemy, bo to dzisiaj wy chronicie całą Europę przed ewentualną inwazją. Wznosimy do nieba nasze modlitwy, cytując słowa Wołodymyra Zełeńskiego — „Za naszą i waszą Wolność”.
11 листопада 1918 р., після 123 років окупації, Польща врешті здобула свою Незалежність. То був важкий шлях, окроплений сльозами і кров’ю. Ми втратили багато у цій боротьбі за свободу, але вона навчила нас кількох надзвичайно важливих речей, найістотнішою з яких є цінування Незалежності, разом із її культурою, мовою та людьми. Сьогодні ми горді спадщиною нашого народу і продовжуємо справу великих співвітчизників.
Тому споглядаючи сьогодні геройські чини українського народу — відвагу, запеклість, відданість і неймовірну любов до Вітчизни, ми краще ніж будь-хто інший відчуваємо ваш гнів і біль, розуміємо мету вашої боротьби і необхідність перемоги. Ми краще ніж будь-хто інший вміємо цінувати ваші прагнення, бо вони є нашими прагненнями також — жити у любові та спокої на власній землі.
Тому ми з вами, духом і тілом. Тому допомагаємо і підтримуємо, наскільки це можливо. Адже віримо, що над кожним кутком української землі незабаром знову і завжди майорітиме жовто-блакитний український прапор. Впевнені також, що скоро ви зможете повернутися до своїх домівок — святого місця під рідним небом.
Але теж дякуємо, оскільки це ви сьогодні бережете всю Європу від можливого нашестя. Відпрявляємо до неба наші молитви, цитуючи слова Володимира Зеленського — «За нашу і вашу Свободу».
